Заява Академії європейського захисту прав людини від 2 березня 2022 року
“Зло просувається повільно; саме ця меншість намагається прибрати важелі контролю. Свободи придушуються одна за одною, в одній галузі за іншою. Громадська думка і совість нації задушені. … Треба діяти, поки не пізно. Десь повинна бути совість, яка б’є на сполох і пробуджує свідомість нації, котрій загрожує поступальне розтління, аби попередити її про небезпеку та показати, що вона скочується дорогою, яка веде далеко”.
Слушність цієї думки, висловленої в 1949 році французьким політиком П’єром-Анрі Теженом, є зараз очевидною як ніколи. Права людини – це основа мирних суспільств; захист прав людини – це внесок у забезпечення миру. Зовнішня агресія і внутрішнє гноблення прямо залежні між собою.
Архітектура миру, побудована після Другої світової війни на забороні застосування сили і захисті прав людини, не спромоглася запобігти новій війні між державами-членами Ради Європи у 2022 році. Але важливо, зокрема в цій ситуації, приділяти особливу увагу правам людини. Це стосується насамперед права на життя та заборони катувань і нелюдського поводження, а також прав біженців як з України, Росії і Білорусі, так і з інших країн. Під особливою загрозою перебуває також свобода вираження поглядів тих, хто висловлюється проти війни. Ми глибоко стурбовані безсумнівним порушенням прав людини в теперішній ситуації.
Академія європейського захисту прав людини поділяє оцінку Інституту міжнародного права (Institute of International Law), що збройний напад Російської Федерації на Україну є порушенням міжнародного права. Академія також підтримує ініціативу членів Російської академії наук, які виступили з відкритим листом проти війни з Україною.